27.09.2018

Одужання – це спільна справа лікаря і пацієнта

Одужання – це спільна справа лікаря і пацієнта

25 вересня в Одесі, у приміщенні готелю «Orange» (вул. Грецька, 1а) у рамках проекту «Майстерня успішного лікаря» пройшов тренінг №3 для сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів на тему: «Пацієнт-орієнтований підхід у практиці лікаря загальної практики». Як і два попередні тренінги проекту, захід відбувся за ініціативи та організації КНП «Центр здоров’я та комунікацій» Одеської обласної ради з метою підвищення кваліфікації та професійного рівня лікарів первинної ланки при впровадженні реформи первинної медицини в Україні.

 


Своїм досвідом та знаннями з учасниками тренінгу поділилися лікар-невропатолог медичного дому Одрекс, кандидат медичних наук Сергій Фернандес Де Рівес; сільський сімейний лікар, лідер освітнього проекту волонтерів «Християнська Мобільна Медична Команда», експерт з сімейної медицини МОЗ України Вадим Вус та лікар-акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор Світлана Галич. У заході прийняли участь понад 60 лікарів з Одеси та Одеської області.

У своєму вступному слові головний лікар КНП «Центр здоров’я та комунікацій» ООР Оксана Пастернак привітала шукачів надсучасних знань на кораблі під назвою «Успіх», який є символом проекту «Майстерня успішного лікаря». Вона підкреслила, що усі ми можемо керувати своїм успіхом, адже його формують стан душі та зосередженість на позитивних тенденціях. Організатори тренінгів зі свого боку надають можливість не тільки отримати актуальну інформацію від провідних спеціалістів, закріпити нові практичні навички, а й поспілкуватися з колегами, обговорити гострі питання, які зараз у різних куточках України вирішуються по-різному. Оксана Вадимівна нагадала, що консультативну допомогу лікарям первинної ланки КНП «Центр здоров’я та комунікацій» ООР постійно надає інтерактивно, а важливі питання приймає до уваги для подальшої організації тренінгів.

 

  • Пацієнт-орієнтований підхід як новий вектор комунікації між лікарем та пацієнтом Сергій Фернандес Де Рівес висвітлив у доповіді: «Психологічні аспекти роботи сімейного лікаря».

Ми живемо в часи зміни епохи і відповідної філософії. Схід орієнтується на колективізм, і це нам знайомо на пострадянському просторі. Захід сповідує індивідуалізм та гуманістичний підхід. Філософія доказової медицини прийшла в Україну з Європи та США, тому тепер лікарі мають налаштуватися на індивідуальний підхід до пацієнтів.

Радянська медицина розглядала стан здоров’я у плані функціональності (працездатність – непрацездатність). За все відповідав лікар і використовував переважно пасивні методи (медпрепарати, фізіотерапія тощо). Феноменологічний підхід західних медиків пропонує подивитися на світ очима пацієнта та зробити його спільником, активним учасником процесу одужання. І методи лікування мають бути активними: в першу чергу це – модифікація здорового способу життя, фізичні вправи, психотерапія. Ліки за необхідності використовуються, та пацієнтові при цьому необхідно допомогти змінити на краще внутрішній стан. Інакше хвороба може рецидивувати.

Пацієнт-орієнтований підхід сприяє тому, що лікар приймає рішення спільно з пацієнтом. Він входить у внутрішній світ хворого і супроводжує його до мети –  нормалізації стану. Для цього треба навчитися встановлювати контакт через делікатне ставлення, надавати пацієнту можливість усвідомити відповідальність за своє здоров’я. Одним з важливих компонентів первинної емпатії при встановленні контакту є активне слухання, коли лікар задіює обидві свої мозкові півкулі.

 

  • Вадим Вус презентував тему: «Міжнародна класифікація первинної медичної допомоги ІСРС-2».

International classification for primary care (ICPC) було розроблено Всесвітньою організацією сімейних лікарів WONCA для ефективного ведення пацієнтів на первинній ланці. Вперше її було видано у 1987 році, зараз використовується переглянуте видання ІСРС-2. Є плани видати ІСРС-3 суто для України з урахуванням захворюваності на її території.

ІСРС-2 – це класифікація аспектів сімейної медицини з оглядом на причини звернення та проблеми зі здоров’ям. Вона має в своїй структурі 17 розділів-літер (A-Z), згідно локалізації процесів, та 7 цифрових компонентів. ІСРС-2 кодує частотність не станів, а їх імовірностей.

Клінічні результати, знайдені лікарем у вигляді симптомів та скарг, кодуються на додаток до тих, які представлені в якості причини звернення пацієнта (з його слів). Реєструються втручання або процедури медичної допомоги. Епізод медичної допомоги кодується за діагнозом.

Класифікація ІСРС-2 використовується для організації і зберігання медичних даних пацієнтів, а також для потреб статистики. Є у неї і термінологічна функція.

 

  • Світлана Галич розвіяла тривожне ставлення сімейних лікарів до медичного супроводження вагітних жінок своєю доповіддю: «Вагітність – не хвороба».

Саме як до запланованої хвороби у радянські часи вчили ставитися до вагітності акушерів-гінекологів. Так, справді, для багатьох жінок цей період є тестом на стан здоров’я і може спровокувати перші прояви певних хронічних захворювань. Але погляд на вагітність в цілому має бути іншим.

В цей унікальний період створюється тимчасова система – фітоплацентарний комплекс: мати – плацента – дитина. Це є поступова гестаційна адаптація материнського організму до виконання своєї особливої функції. Починається вона зі змін у центральній нервовій системі, і завдяки цьому вагітна стає надчутливою до свого стану та імпульсів плоду. Адже вона стає зовнішнім середовищем для майбутньої дитини, забезпечує їй необхідні умови розвитку. Змінюється дитина, проте змінюється і зовнішнє середовище.

Лікарі, які супроводжують вагітну, не повинні нав’язувати призначення. Вони мають розмовляти з жінкою, спільно шукати рішення, сприяти відповідальності вагітної за свій стан і можливість народити здорову дитину.

Величезна помилка лікарів – забороняти вагітній достатньо рухатись. Численні традиційні обмеження переглянуто і скасовано світовим досвідом ведення вагітності сімейними лікарями. Треба пам’ятати, що вагітна краще за всіх відчуває, що в певний момент потрібно їй та її майбутній дитині. Звісно, дозволяти щось собі вона має в розумних кількісних межах.

Учасники тренінгу з’ясували для себе – при яких невідкладних станах необхідна консультація акушера-гінеколога, а при яких – екстрена госпіталізація. Вони ознайомилися з рекомендаціями ВООЗ.

 


У практичній частині тренінгу №3 лікарі первинної ланки засвоїли скринінгові методи тестування на наявність депресії та тривоги, метод лікування психогенного кашлю (майстер-клас провів Сергій Фернандес Де Рівес); навчилися у Світлани Галич визначати термін вагітності; дізналися від Вадима Вуса – що робити з синдромом головного болю в практиці лікаря загальної практики.

Проект «Майстерня успішного лікаря» триває.    


КНП «ЦЗтаК» ООР