Чи визначені Законодавством України обмеження кількості суміщень чи посад та робочих спеціальностей, які може займати директор товариства з обмеженою відповідальністю

Відповідно до статті 15 Закону України ,,Про оплату праці’’ та статті 97 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) України форми і системи оплати праці, види та розміри доплат, надбавок, премій, винагород, та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Тобто, підприємствам госпрозрахункової сфери надано право самостійно визначати питання суміщення професій (посад) в колективному договорі або іншому локальному акті з урахуванням чинного законодавства.

Питання суміщення професій (посад) визначено статтею 105 КЗпП України.

Зазначеною статтею не передбачено обмежень прав підприємств з цього питання в т.ч. і щодо кількості професій (посад), які може суміщувати працівник. Це питання вирішується безпосередньо на підприємстві з урахуванням можливості виконувати якісно та в повному обсязі працівником своїх посадових обовязків та обовязків по суміщуваній посаді (професії).

Також слід враховувати, що доручення виконувати обовязки по іншій посаді (професії) можна працівнику, у якого є відповідна освіта, кваліфікація, професійні навики.

Нормативні акти колишнього Союзу, що обмежували права підприємств з цих питань, втратили чинність.

Отже, підприємства госпрозрахункової сфери самостійно вирішують питання покладання на працівників підприємства, в т.ч. керівників усіх рівнів та їх заступників, виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт та встановлення доплат.

Водночас повідомляємо, що зазначене не відноситься до керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, оскільки оплата їх праці здійснюється з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 859.